padre_pio

РОЗВАЖАННЯ на 26 квітня:

Ані подумки, ані під час святої Сповіді не треба повертатися до провин, які ми визнали на попередніх святих сповідях. Завдяки нашому досконалому жалю, який випливає з любові до Бога, Ісус простив їх у тайні Сповіді. Він сам став перед нами й нашими немочами як Кредитор перед боржником, котрий багато заборгував. Жестом безмежної великодушності Він порвав і знищив векселі, виписані нашими гріхами. Ми ніколи не зуміли б сплатити наші борги, якби нам на допомогу не прийшла Його Божественна прихильність. Повернення до цих провин, бажання заново видобути їх із забуття для того, щоб ще раз отримати за них прощення тільки тому, що ми сумніваємося в тому, чи вони насправді були великодушно відпущені, - чи це не вияв недовіри до доброти, яка підтвердила прощення, знищуючи векселі наших гріхів?.. Нехай пригадування провин повертається, якщо це послужить зміцненню душі, нехай постійно повертається думка про порушення справедливості, мудрості, безмежного Божого милосердя, та лиш для того, щоб ми оплакували ці провини спасенними сльозами жалю й любові.