padre_pio

РОЗВАЖАННЯ на 28 січня:

- Настільки довго не згрішиш, наскільки довго боїшся гріха.

- Нехай так буде, отче, але я дуже страждаю.

- Ти справді страждаєш, але треба надіятися. В цьому і полягає різниця між страхом Божим і страхом Юди.

Надмірний страх веде тебе до діяльності без любові, а надмірна надія не дозволяє нам зважати на небезпеки, яких ми повинні боятися й уникати.

Одна рука повинна допомагати іншій, і вони зобов’язані діяти разом, як дві сестри. Так треба робити постійно. Коли ми зауважимо, що надмірно боїмося, - тоді ми повинні вдаватися до надії. Якщо, однак, маємо надто велику надію, ми повинні старатися, щоб мати хоч трохи боязні, тому що любов прагне здобути те, чому віддається, але залишається в цьому прагненні незрячою. Святий страх, натомість, її освячує.

Історія Церкви

Цикл радіопрограм викладача Дрогобицької Духовної семінарії Ігоря Бриндака